Мов джерельна вода, рідна мова моя. Літературне лото

 

Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!..
                      Т. Шевченко

21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови.

В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню мов національних меншин Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

    Визнання й пошана всіх мов є ключем до збереження миру. Кожна мова самобутня. Вона має власні вислови, які відображають менталітет і звичаї народу. Так само, як і наші імена, ми отримуємо рідну мову від матері в дитинстві. Вона формує нашу свідомість, просочує закладеною в ній культурою.

     Захід, що пройшов в нашій бібліотеці  наголосив,що мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

   З метою розширювати і збагачувати знання учнів про мову та літературу; формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава на базі Ямпільського НВК проведено Інтелектуально-розважальну гру «Мова єднає всіх».

  Школярів також познайомили з дитячим порталом  ПУСТУНЧИК , де проілюстровано Українські народні прислів'я та приказки про мову мовне лото : та «Згідно» і «відповідно»: вживаємо правильно.

 Добірка літератури  занурила користувачів у  мовний всесвіт, що  несе  мудрість народу, його дотепність й красномовність.

Мова-це найвище багатство, скарб кожного народу. Наші предки звертали увагу на чистоту, щирість, вагу слів.

У вічність із Майдану відлетіли. Панорама пам’яті

        

Господь на небі мав свій план,
Не міг дивитись на руїни.
Тому покликав на Майдан
Синів і дочок України.

Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановується під гаслом "Вдячні за свободу!"

     День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".

      20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

        Події того дня стали кульмінацією Революції Гідності. За неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, відмову від "багатовекторності" у зовнішньополітичному курсі, утвердження розвитку України як демократичної європейської країни заплачено дуже велику ціну – людські життя.

       Із метою вшанування пам’яті громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України, завдяки яким було змінено хід історії нашої держави наша бібліотека  змоделювала панораму пам’яті.

     Читачам нагадали Хронологію Революції Гідності, презентували видання ,що яскраво ілюструють ціну свободи та відповідальність за її збереження. розповідають про загиблих учасників Революції Гідності, про те, якими вони були в житті.

    

  Бібліотекар ознайомила користувачів інформаційно – методичними матеріалами  Національного МЕМОРІАЛЬНОГО  КОМПЛЕКСУ  ГЕРОЇВ  НЕБЕСНОЇ СОТНІ  та інтарнет ресурсом: 

Сайт-меморіал пам’яті загиблих Героїв:

   Присутнім було запропоновано  переглянути  освітній ролик для дітей "Люди створюють історію", знятий Національним музеєм Революції Гідності разом із командою компанії "Whitemovie Production". У ролику діти – свідки тих подій діляться спогадами про пережите й розповідають, що спонукало українців вийти на Майдан, яких змін зазнала їхня свідомість та як ці події вплинули на майбутнє України.

Міжнародний день дарування книг

 

     14 лютого - Міжнародний день книгодарування, що активно відзначається у всьому світі з 2012 року. Офіційно цей день можна назвати Днем закоханих у книжки, бо книга сьогодні є надважливим соціальним продуктом, а підтримка української книги є питанням національної безпеки.

 Саме книжки закладають базові цінності світогляду, формують особистість, будують потужний культурний простір.

 Наша бібліотека підтримала заклик видавництва «Ранок» запровадити новий культурний тренд, коли дарувати книжки на Валентина стане доброю традицією. 

 

  

 Ямпільська селищна бібліотека висловлює  щиру подяку Голєвій  Оксані  за передані в дарунок  книги, що належали нашому активному читачеві, справжньому  патріоту  Грабелько Анатолію  Івановичу.

Рокам ніколи пам’яті не стерти. Героїчна хроніка

 

І живуть у пам’яті народу

Його вірні дочки і сини,

Ті, що не вернулися з походів

Грізної, великої війни.

31 січня - визначна дата для нашого міста. Усі мешканці вшановують пам'ять загиблих  під час визволення Лиману від німецько-фашистських загарбників

      Наш край пережив страшні роки окупації, два рази на нашій землі пролягав фронт, знищуючи красу нашого краю, вбиваючи людей. У скарбницю загальної, великої перемоги над фашистськими поглядами, зробили свій внесок й  наші земляки.

      Бібліотека  презентувала  своїм користувачам  матеріали про події тих буремних років наголосивши, що бої за визволення Донбасу розпочались 29 січня 1943 року. За 12 днів 6-та армія Південно-Західного фронту пройшли з кровопролитними боями від р. Сіверський Донець до р. Міус, подолавши відстань у 150 км. За цей короткий час було визволено 40 населених пунктів, у тому числі Лиман — одним з перших.

     Переглянувши відеофільм, створений за матеріалами книг М. Пасічника та фотоархіву бібліотеки, присутні переконалися ,що український народ виявився непохитним у боротьбі з ненависним ворогом, що приніс стільки лиха на нашу землю. Після визволення у січні 1943 року, фашисти закріпились на правому березі Дінця і тримали позиції аж до кінця вересня, коли наша армія перейшла в рішучий наступ, звільнивши Донбас. Попереду були не менш жорстокі бої за визволення всієї України.

     Скільки б не минуло років, скільки б не змінилось поколінь українців — пам’ять назавжди залишиться в наших серцях, як і  подяка ветеранам, чия мужність та нескореність духу, відвага та героїзм, сьогодні є зразком для молодого покоління українського воїна у боротьбі за незалежність нашої держави!

І знову під Крутами рясні сніги упали. Хвилина пам'яті

 29 січня, Україна вшановує пам'ять Героїв битви під Крутами.

Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.

Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів більшовицький наступ на Київ було зупинено на чотири дні, що дало змогу укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу. Цим документом Україна визнавалась самостійною державою з західним кордоном, що існував між Австро-Угорщиною й Росією до 1914 року. Холмщина і Підляшшя відходили до України.

Бій тривав до вечора. Завдяки вигідній позиції і героїзму бійців українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років.

Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність.

На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами». У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут»

 Читачі бібліотеки вшанували  подвиг героїв Хвилиною  пам'яті, де було наголошено, що сучасників особливо вразило поховання 27 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні у Києві біля  Аскольдової могили голова  Українсткої Центральної ради Михайло Грушевський  назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет  Півло Тичина  присвятив героїчному вчинкові вірш "Пам'яті тридцяти"

  Бібліотека презентувала присутнім нові книги, що  розповідають про перебіг подій столітньої давності, добірку фотоматеріалів та літературу, в якій описані ці трагічні події. Адже юнаки, які пожертвували своїм життям заради України, стали легендою для наступних поколінь борців за незалежність

 Перегляд відео кліпу « Ми вистояли тоді, щоб ви боролися сьогодні» створеного  Адміністрацією Президента України наголосив,що бій під Крутами  - це героїчна й водночас трагічна подія. Вона знаменувала початок нової епохи національного пробудження  українців, усвідомлення  права жити на власній землі та святого обов’язку – боронити її.

Чорний птах Голокосту. Сторінка історії

 

 Їм могили не рили,

а кулеметами савани шили.

Падали люди у прірву  пекла  земного...

      27 січня світ вшановує жертв Голокосту: близько 6 мільйонів євреїв стали жертвами цієї трагедії.

В Україні під час «Великої катастрофи» (Шоа) були розстріляні понад півтора мільйони євреїв.

    Захід  проведений у бібліотеці з акцентував увагу присутніх на історичних фактах однієї з найстрашніших подій  XX  століття. За принципом расової диференціації, яким Німеччина керувалася від 1933 року, українців, як і решту слов’ян, було визнано «недолюдьми» (Untermenschen), які мали служити арійцям (Herrenvölker), а євреї, цигани/роми, хворі люди з психічними розладами, неповносправні мали бути винищені.

З перших днів окупації у десятках українських населених пунктів нацисти відбирали і розстрілювали єврейських чоловіків. Жінок і дітей зганяли до новостворених ґетто – кварталів на околиці міста, оточених колючим дротом. Вилучивши у євреїв усі цінності у вигляді податків, нацисти згодом знищували мешканців ґетто. Німецька адміністрація під страхом смерті заборонила годувати, переховувати і в будь-який інший спосіб допомагати євреям.

    Книжкова викладка допомогла  глибше розкрити трагедію та її наслідки.  На думку історика Т. Снайдера, автора світового бестселера "Чорна земля" переосмислюючи уроки Голокосту: не зрозумівши минуле ми ставимо під загрозу майбутнє.  Голокост не лише історія, а й застереження.

 Переглянувши створений бібліотекою разом з клубом відеофільм читачі дізналися про  Бабин Яр у якому загинули десятки тисяч  серед  них і хоробра донька українського спротиву Олена Теліга , "Стіну плачу" на місці знищення мирного єврейського населення у Бахмуті, про те що  понад 60% українських євреїв було знищено. Натомість єврейські громади Галичини, Поділля та Волині були знищені майже повністю.

   Голокост в Україні: «У кожному великому селі є свій маленький «Бабин Яр» 

Соборна мати України одна на всіх, як оберіг. Історична панорама

 

 

Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. 

      22 січня 1918 року Центральна Рада на IV універсалі проголосила, що відтепер Україна є незалежною державою. Через рік, 22 січня 1919 року підписали Акт злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Це означало, що республіки об'єднуються і створюють єдину державу. Пізніше домовленість назвали "Акт Злуки".

       Незважаючи на підписаний акт, об'єднання територій не відбулося, але така дія істотно вплинула на політичну ситуацію в країні. У 1990 році, напередодні річниці, між Києвом і Львовом десятки тисяч людей, тримаючись за руки, вишикувалися в "живий ланцюг". Така акція підтверджувала стійкість і єдність українського народу.

         У 1999 році чинний президент Леонід Кучма офіційно встановив свято 22 січня, як День Соборності України

    Захід, що відбувся в бібліотеці  на передодні свята мав на меті  закликати користувачів бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви на вівтар незалежності, соборності, державності.

   Презентуючи книжкову виставку бібліотекар довела, що  Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу. 

Перегляд відеофільму "Моя Соборна Україна"  підкреслив, збулися  віковічні мрії. якими жили і за які вмирали кращі сини України.

   

«Розіп'ята душа на хресті всевишньої печалі» Memory time

      Ні! Цей народ  із крові і землі

      Я не віддам нікому і нізащо!

     Він мій, він – я, він – світ в моїм чолі.

     Тому життя його і ймення не пропащі!

                                            Микола Вінграновський.

    

        Щороку в Україні 12 січня відзначається День українського політв’язня. Це день шани тих, для кого переконання і цінності  стали дорожчими за фізичну свободу. Традиція відзначення дня політв’язня запроваджена 1975 року з пропозиції В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму. Дату обрали невипадково. 12-14 січня 1972-го радянська влада провела найбільшу репресивну акцію проти українських дисидентів. Масові затримання та арешти були помстою за їх боротьбу за незалежність України та творчість, що доводила міфічність ідеології радянської людини.

        

       Бібліотекар презентувала читачам  добірку видань  ілюструючих живу пам'ять про всіх змушених замовкнути, закатованих. стероризованих, ув’язнених.., розповіла про долі   заарештованіих відомих представників національно-демократичного руху  України: Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба; В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець, трохи пізніше — Ігор Калинець та інші. Наступна хвиля арештів відбулася у квітні-травні 1972 року

       За прагнення бути вільними Кремль карав суворо: майже всі отримали 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання — й виселені за межі Батьківщини — в Мордовію та Пермську область Росії, потім у Сибір та в Казахстан. Тих, кого режим боявся найбільше, відправлено до психлікарень.

    

      

     Пропонуємо  переглянути  створений Українським інститутом  національної пам’яті та “Історичною правдою ” спільний проєкт  –  документальний цикл про українських дисидентів-політв’язнів: Ірину Стасів-Калинець, Миколу Руденка та Святослава Караванського.Документальний цикл складається з трьох короткометражних фільмів. Усі вони доступні для вільного перегляду на офіційному ютуб-каналі Інституту та офіційній сторінці у фейсбуці. 

Миколай у хату несе щастя багато. Бібліо-гостини

  

 Через поле, через гай
Іде Святий Миколай!

 Стало вже доброю традицією вітати малят дошкільної групи Ямпільського НВК зі святом Св. Миколая. В цьому році бібліотекар завітала до малят як завжди з дарунками від імені Чудотворця. 

Дітки розповідали вірші, співали пісні , танцювали. Бібліотекар запропонувала до перегляду мультики про життя та добрі справи Святого. Малята  разом з вихователями створили чудову поробку до свята. 

  Закінчилася зустріч солодкими дарунками .

Долоні в долоні і серце до серця. Бібліотерапія

 

Щороку на початку грудня у Міжнародний день інвалідів ми разом з усією світовою спільнотою ще раз переосмислюємо все, що зроблено на підтримку людей з особливими потребами, і консолідуємо наші зусилля задля їх гармонійної інтеграції у сучасне суспільство.

В Україні є понад два з половиною мільйона людей, які потребують належного ставлення до себе – вони хочуть жити повноцінним життям, вільно пересуватися, не відчувати дискримінації у працевлаштуванні, мати змогу відвідувати бібліотеки, кінотеатри, поліклініки, концерти.

Інвалідність не є перепоною до повноцінного життя, це не вирок й не покарання.
Люди з інвалідністю  є повноправними членами суспільства, які потребують трішечки більше уваги та піклування, створення відповідних умов.

Відзначення цієї дати – це привід задуматись над проблемами, з якими щоденно стикаються люди з інвалідністю, посилити увагу до захисту їх гідності, прав і благополуччя.

До Вікенду необмежених можливостей ПРООН та ТОК Agenсу створили відео із версією пісні "Частина" One Planet Orchestra жестовою мовою

 

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ Школа для «кришталевої» Варвари: історія дівчинки з особливим діагнозом

Межа, за якою морок. Шок-урок

 1 грудня світ відзначає день боротьби з СНІДом та толерантності з ВІЛ-позитивними людьми. За останні роки розповсюдження ВІЛ-інфекції серед підлітків та молоді набуло характеру епідемії. 

Безумовно, СНІД – це трагедія для всієї людської спільноти. У суспільстві ми повинні з особливим співчуттям і підтримкою ставитися до людей з ВІЛ, адже найчастіше вони відчувають себе самотніми у боротьбі зі страшною недугою.

Сьогодні вже немає людини, яка б не чула про ВІЛ, СНІД. Багато людей в Україні вважають себе обізнаними з цього питання. Проте більшість молодих людей вважають, що ця проблема – це щось далеке, що вона їх не стосується і не буде стосуватися в майбутньому. Факти доводять протилежне – кожного року фіксують все більше випадків захворювань на СНІД.

Незважаючи на успіхи медицини, ВІЛ/СНІД все ще залишається невиліковною хворобою.

Поки що  не існує вакцини чи можливості лікування

 ВІЛ-інфекція – це одне з хронічних вірусних захворювань, викликане вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), що призводить до глибокого порушення імунної системи, яке визначають медичним терміном «імунодефіцит».

Коли ВІЛ потрапляє в організм людини, він проникає у клітини імунної системи

та руйнує їх. Перебуваючи в клітинах, вірус «маскується», тобто стає невидимим для імунної системи. Мішенню для ВІЛ в організмі людини є лімфоцити, які мають на своїй поверхні CD4-рецептори. Такі лімфоцити називаються CD4-лімфоцити.

Стійкість ВІЛ у зовнішньому середовищі

• В сухій плямі крові, яка містить ВІЛ, активність вірусу зникає протягом кількох діб.

• У великій кількості крові при температурі 23–27 °С активність вірусу зникає через 15 діб.

• У продуктах крові, призначених для переливання, вірус може залишатися активним

протягом багатьох років, у замороженій сироватці крові – до 10 років.

• ВІЛ швидко гине при використанні дезінфекційних засобів, ультрафіолетового випромінювання. При нагріванні вище 56 °С вірус втрачає активність через 30 хвилин.

Пропонуємо переглянути разом:

«Жорна». Відеопрезентація документального фільму.

       

То не родина, то стерня,
Що після жнив мовчить у полі:
Десятиліття забуття,
Уламки вкраденої долі...
 
Наталка Купрієнко-Тривайло

«Жорна» — документальний фільм про події під час Голодомору в Україні 1932-33 років на Харківщині.

Автор сценарію та режисер - журналістка Ганна Гін. Стрічку випущено харківською аґенцією "МедіаПорт".

 Фільм збудовано на спогадах людей, котрі пережили Голодомор. Автори стрічки не подають жодних висновків, не коментують і не пояснюють, аби глядач самотужки розібрався в тих страшних подіях - лише закадровий голос, що читає документи.

   Дивимося, скорбімо, пам'ятаємо!

 Перегляньте фільм за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=nJuqZtDvV-A

Від Революції Гідності до Країни гідності. Експрес-викладка

 

Чужою пам'ять  не буває…
Серед чужих нема своїх…
Живе душа, бо пам'ятає…
Про всіх…померлих і живих…
                                 Ірина Кметь

21 листопада українці відзначають День гідності і свободи - свято, яке заснували в 2014 році за указом Петра Порошенка на честь Помаранчевої революції 2004 року і Революції Гідності 2013 року.

Історія свята

Свято стало наступником Дня свободи, яке відзначалося 22 листопада в честь Помаранчевої революції. . Днем свята обране 21 листопада - дата одразу двох визначних для України подій: президентських виборів 2004 року, які стали початком Помаранчевої революції, та початку Євромайдану.

В 2004 році 21 листопада відбулися вибори президента, на яких Віктор Янукович переміг Віктора Ющенка. Результати виборів і фальсифікації обурили українців, і тисячі протестувальників зібралися на Майдані незалежності. Після кількох тижнів Помаранчевої революції Верховний суд назначив повторне голосування, на якому переміг Ющенко.

Через 9 років в 2013 році відбулися трагічні події на Майдані, які коштували

життя багатьом громадянам. Тоді з 21 листопада тисячі громадян зібралися на Майдані незалежності з протестами. Протягом трьох місяців протестувальники вимагали продовжити Євроінтеграцію та припинити застосування грубої сили до громадян. 18-20 лютого відбулися жорсткі сутички з протестувальниками. Десятки українців загинули, а президент Віктор Янукович втік з країни.

В честь подій Помаранчевої революції та Євромайдану встановлене сьогоднішнє свято. Воно прославляє волелюбність і мужність нашого народу, прагнення до демократії, вшановує національні інтереси держави і права людини.

      Бібліотека підготувала   добірку видань з історії  українських національно-визвольних змагань XVII – XX століть, суспільно-політичних перетворень за часи здобуття державної незалежності нашою країною та доленосні події в Україні початку XXI століття – Помаранчевої революції та Євромайдану, що  стали символом Свободи і Гідності українського народу.

Інформаційна соціальна кампанія до Дня Гідності та Свободи у 2021 році відбувається під гаслом – “ВІЛЬНІ ТВОРИТИ МАЙБУТНЄ”, розробленим та

запущеним Національним музеєм Революції Гідності й Міністерством культури, молоді та спорту України у 2019 році.

Гасло вдало висловлює ідею спрямованості в майбутнє. Революція Гідності – визначна й героїчна сторінка нашого недавнього минулого, але найважливіше, про що маємо пам’ятати та що усвідомлювати як обов’язок, – вона дала українцям можливість самим вирішувати, якою буде Україна завтра, куди вона прямує. На Майдані українці обстояли основні громадянські права та свободи, які кожному дають змогу самореалізації відповідно до його прагнень.

5 зображень, 5 людей – різного віку, статі, життєвого досвіду об'єднані спільним гаслом. Промовистим є сам напис, щоразу зроблений по-іншому.

   Мета соціальної кампанії – актуалізувати в суспільстві роздуми про те, чому свобода варта того, щоб за неї боротися й захищати її.

    «Зима, що нас змінила»- цикл документальних фільмів про Євромайдан телеканалу «1+1» і творчого об'єднання «Вавилон'13».

Уперше Зима, що нас змінила вийшла  на каналі «1+1» у четвер, 3 квітня, до сороковин за вбитими у боях на вулиці Інститутській. Про останні й найкривавіші дні протистояння розповіли очевидці тих подій, учасники і родичі загиблих.

П'ять фільмів з циклу «Зима, що нас змінила» присвячені героїчній самопожертві звичайних людей під час драматичних подій у самому центрі української столиці . Нереальна історія про тих, хто загинув за свободу, за свою державу, за Україну ... Починає цикл стрічка «Небесна сотня».

 Пропонуємо разом переглянути фільми  «Зима, що нас змінила» 

https://1plus1.video/zima-shto-nas-zminila

Бібліотека територія толерантності. Інформаційний прес-анонс

    

   

      Щороку 16 листопада світ святкує Міжнародний день толерантності. 

Саме цього дня 1995 року на 28-й Генеральній конференції ЮНЕСКО було одностайно прийнято Декларацію принципів толерантності. Толерантність має передусім на меті прийняття людей такими, якими  вони є, і взаємодію з ними  на основі згод. Надзвичайно важливо, щоб фундамент толерантності було закладено в дитинстві, бо чим старша людина, тим важче їй змінювати свою ідентичність. 

Діти і молодь – люди майбутнього: у них свій стиль, манери спілкування, своє мислення, вони несуть в життя свої норми. Було б добре, щоб однією з цих норм була толерантність. 

      Школою ненасилля, свободи, толерантності перш за все є наші бібліотеки. Бібліотеки сьогодні – це територія толерантності, своєрідна школа спілкування, адже сюди може прийти кожен, незалежно від соціальної належності, національності, релігійних поглядів, належності до певної культури, і почуватися повноцінним і рівним.

    Наша бібліотека – це відкритий простір, куди може прийти будь-хто – провести час, зустрітися з друзями, обмінятися думками. Тут тепло і затишно, є газети, журнали і книги. Тут можна довідатися про культуру, традиції і погляди інших людей на прикладах світової художньої літератури.

    Ми завжди раді кожному, вислухаємо, поспілкуємося, порадимо, допоможемо.

Читайте українську книгу! Пазл читацьких переваг

Солов'їну, барвінкову,
колосисту — на віки —
українську рідну мову
в дар мені дали батьки.
                Оксана Забужко.

    Щорічно, 9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови -  свято рідної мови. Першим до нас приходить слово...

      Українська літературна традиція – явище досить молоде, вона вже достатньо сформована та самобутня.

    Сучасні українські письменники, книги яких має прочитати кожен.

 

    

Друзі! 

Завітайте до нашої бібліотеки та отримайте насолоду від читання української книги! Разом будемо  відновлювати та плекати  мовне  здоров'я країни.