«Вчителі віри Християнської»

Щорічно 24 травня всі слов’янські країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. За різними історичними джерелами видатні візантійські просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов’янською мовою богослужебні книги та Євангеліє, відкриваючи при церквах школи. Вони також упорядкували слов’янський алфавіт, заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250 млн. людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма.

Здобутки рівноапостольних Кирила і Мефодія стали тим культурним підґрунтям, з якого поширилося християнство.

Князь Володимир, якого в ряді джерел називають не інакше як Володимир Красне Сонечко, має дуже важливу роль в хрещенні Київської Русі.

 День ангела Володимира ми відзначаємо велике свято - День Хрещення Русі.

Князь Київський Володимир Святославович, онук Ольги, народився близько 960 року. Він був князем у Новгороді, але, побоюючись підступних задумів старшого брата - захопити всі землі руські, втік до варягів. А через два роки повернувся з дружиною і пішов війною на Київ. Володимир у 978 році став володарем Київської держави. Він вів успішні війни з сусідами, приєднуючи нові землі. У 988 році князь Володимир, син Святослава, прийняв історичне рішення про хрещення Русі, хрестився сам, з дружиною й боярами. При хрещенні він отримав ім'я Василь. А за дійство, яке відбулося у водах Дніпра, коли хрещення прийняли всі, князя люди стали називати «Великим».

 Князь Володимир не тільки сам навернувся до християнства, але й посприяв тому, що християнство стало державною релігією Київської Русі. Після свого хрещення Володимир наказав киянам хреститися, а поганських ідолів скинути у Дніпро. Місце, де були хрещені діти Володимира Великого в Києві, досі називається Хрещатиком. Святе Хрещення прийняли після Києва жителі Новгорода і Смоленська, Полоцька і Турова, Пскова, Луцька, Володимира-Волинського, Чернігова, Курська, Ростова Великого та інших міст.

Релігійна реформа князя Володимира докорінно і назавжди змінила ідеологію держави. Християнізація вводила Давньоруську державу до кола християнських країн світу, зробивши можливими рівноправні відносини між нею і Візантією, іншими державами. Володимир організував шлюби своїх дітей з монаршими особами провідних країн Європи. Оскільки вчення візантійської церкви підтримувало монарше право на владу, київські князі знайшли в ній ту ідеологічну опору, якої раніше не мали

Володимира, як і Ольгу, канонізовано католицькою і православною церквами як рівноапостольного святого. "Він є новим Костянтином великого Риму, що охрестився сам й охрестив люди свої, — і сей так учинив, подібно йому", - говорить про князя літопис. Перші свідчення про вшанування святості київського князя Володимира Святославича датуються XIV століттям.