Мов джерельна вода, рідна мова моя. Літературне лото

 

Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!..
                      Т. Шевченко

21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови.

В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню мов національних меншин Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

    Визнання й пошана всіх мов є ключем до збереження миру. Кожна мова самобутня. Вона має власні вислови, які відображають менталітет і звичаї народу. Так само, як і наші імена, ми отримуємо рідну мову від матері в дитинстві. Вона формує нашу свідомість, просочує закладеною в ній культурою.

     Захід, що пройшов в нашій бібліотеці  наголосив,що мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

   З метою розширювати і збагачувати знання учнів про мову та літературу; формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава на базі Ямпільського НВК проведено Інтелектуально-розважальну гру «Мова єднає всіх».

  Школярів також познайомили з дитячим порталом  ПУСТУНЧИК , де проілюстровано Українські народні прислів'я та приказки про мову мовне лото : та «Згідно» і «відповідно»: вживаємо правильно.

 Добірка літератури  занурила користувачів у  мовний всесвіт, що  несе  мудрість народу, його дотепність й красномовність.

Мова-це найвище багатство, скарб кожного народу. Наші предки звертали увагу на чистоту, щирість, вагу слів.

У вічність із Майдану відлетіли. Панорама пам’яті

        

Господь на небі мав свій план,
Не міг дивитись на руїни.
Тому покликав на Майдан
Синів і дочок України.

Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановується під гаслом "Вдячні за свободу!"

     День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".

      20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

        Події того дня стали кульмінацією Революції Гідності. За неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, відмову від "багатовекторності" у зовнішньополітичному курсі, утвердження розвитку України як демократичної європейської країни заплачено дуже велику ціну – людські життя.

       Із метою вшанування пам’яті громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України, завдяки яким було змінено хід історії нашої держави наша бібліотека  змоделювала панораму пам’яті.

     Читачам нагадали Хронологію Революції Гідності, презентували видання ,що яскраво ілюструють ціну свободи та відповідальність за її збереження. розповідають про загиблих учасників Революції Гідності, про те, якими вони були в житті.

    

  Бібліотекар ознайомила користувачів інформаційно – методичними матеріалами  Національного МЕМОРІАЛЬНОГО  КОМПЛЕКСУ  ГЕРОЇВ  НЕБЕСНОЇ СОТНІ  та інтарнет ресурсом: 

Сайт-меморіал пам’яті загиблих Героїв:

   Присутнім було запропоновано  переглянути  освітній ролик для дітей "Люди створюють історію", знятий Національним музеєм Революції Гідності разом із командою компанії "Whitemovie Production". У ролику діти – свідки тих подій діляться спогадами про пережите й розповідають, що спонукало українців вийти на Майдан, яких змін зазнала їхня свідомість та як ці події вплинули на майбутнє України.

Міжнародний день дарування книг

 

     14 лютого - Міжнародний день книгодарування, що активно відзначається у всьому світі з 2012 року. Офіційно цей день можна назвати Днем закоханих у книжки, бо книга сьогодні є надважливим соціальним продуктом, а підтримка української книги є питанням національної безпеки.

 Саме книжки закладають базові цінності світогляду, формують особистість, будують потужний культурний простір.

 Наша бібліотека підтримала заклик видавництва «Ранок» запровадити новий культурний тренд, коли дарувати книжки на Валентина стане доброю традицією. 

 

  

 Ямпільська селищна бібліотека висловлює  щиру подяку Голєвій  Оксані  за передані в дарунок  книги, що належали нашому активному читачеві, справжньому  патріоту  Грабелько Анатолію  Івановичу.

Рокам ніколи пам’яті не стерти. Героїчна хроніка

 

І живуть у пам’яті народу

Його вірні дочки і сини,

Ті, що не вернулися з походів

Грізної, великої війни.

31 січня - визначна дата для нашого міста. Усі мешканці вшановують пам'ять загиблих  під час визволення Лиману від німецько-фашистських загарбників

      Наш край пережив страшні роки окупації, два рази на нашій землі пролягав фронт, знищуючи красу нашого краю, вбиваючи людей. У скарбницю загальної, великої перемоги над фашистськими поглядами, зробили свій внесок й  наші земляки.

      Бібліотека  презентувала  своїм користувачам  матеріали про події тих буремних років наголосивши, що бої за визволення Донбасу розпочались 29 січня 1943 року. За 12 днів 6-та армія Південно-Західного фронту пройшли з кровопролитними боями від р. Сіверський Донець до р. Міус, подолавши відстань у 150 км. За цей короткий час було визволено 40 населених пунктів, у тому числі Лиман — одним з перших.

     Переглянувши відеофільм, створений за матеріалами книг М. Пасічника та фотоархіву бібліотеки, присутні переконалися ,що український народ виявився непохитним у боротьбі з ненависним ворогом, що приніс стільки лиха на нашу землю. Після визволення у січні 1943 року, фашисти закріпились на правому березі Дінця і тримали позиції аж до кінця вересня, коли наша армія перейшла в рішучий наступ, звільнивши Донбас. Попереду були не менш жорстокі бої за визволення всієї України.

     Скільки б не минуло років, скільки б не змінилось поколінь українців — пам’ять назавжди залишиться в наших серцях, як і  подяка ветеранам, чия мужність та нескореність духу, відвага та героїзм, сьогодні є зразком для молодого покоління українського воїна у боротьбі за незалежність нашої держави!

І знову під Крутами рясні сніги упали. Хвилина пам'яті

 29 січня, Україна вшановує пам'ять Героїв битви під Крутами.

Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.

Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів більшовицький наступ на Київ було зупинено на чотири дні, що дало змогу укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу. Цим документом Україна визнавалась самостійною державою з західним кордоном, що існував між Австро-Угорщиною й Росією до 1914 року. Холмщина і Підляшшя відходили до України.

Бій тривав до вечора. Завдяки вигідній позиції і героїзму бійців українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років.

Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність.

На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами». У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут»

 Читачі бібліотеки вшанували  подвиг героїв Хвилиною  пам'яті, де було наголошено, що сучасників особливо вразило поховання 27 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні у Києві біля  Аскольдової могили голова  Українсткої Центральної ради Михайло Грушевський  назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет  Півло Тичина  присвятив героїчному вчинкові вірш "Пам'яті тридцяти"

  Бібліотека презентувала присутнім нові книги, що  розповідають про перебіг подій столітньої давності, добірку фотоматеріалів та літературу, в якій описані ці трагічні події. Адже юнаки, які пожертвували своїм життям заради України, стали легендою для наступних поколінь борців за незалежність

 Перегляд відео кліпу « Ми вистояли тоді, щоб ви боролися сьогодні» створеного  Адміністрацією Президента України наголосив,що бій під Крутами  - це героїчна й водночас трагічна подія. Вона знаменувала початок нової епохи національного пробудження  українців, усвідомлення  права жити на власній землі та святого обов’язку – боронити її.

Чорний птах Голокосту. Сторінка історії

 

 Їм могили не рили,

а кулеметами савани шили.

Падали люди у прірву  пекла  земного...

      27 січня світ вшановує жертв Голокосту: близько 6 мільйонів євреїв стали жертвами цієї трагедії.

В Україні під час «Великої катастрофи» (Шоа) були розстріляні понад півтора мільйони євреїв.

    Захід  проведений у бібліотеці з акцентував увагу присутніх на історичних фактах однієї з найстрашніших подій  XX  століття. За принципом расової диференціації, яким Німеччина керувалася від 1933 року, українців, як і решту слов’ян, було визнано «недолюдьми» (Untermenschen), які мали служити арійцям (Herrenvölker), а євреї, цигани/роми, хворі люди з психічними розладами, неповносправні мали бути винищені.

З перших днів окупації у десятках українських населених пунктів нацисти відбирали і розстрілювали єврейських чоловіків. Жінок і дітей зганяли до новостворених ґетто – кварталів на околиці міста, оточених колючим дротом. Вилучивши у євреїв усі цінності у вигляді податків, нацисти згодом знищували мешканців ґетто. Німецька адміністрація під страхом смерті заборонила годувати, переховувати і в будь-який інший спосіб допомагати євреям.

    Книжкова викладка допомогла  глибше розкрити трагедію та її наслідки.  На думку історика Т. Снайдера, автора світового бестселера "Чорна земля" переосмислюючи уроки Голокосту: не зрозумівши минуле ми ставимо під загрозу майбутнє.  Голокост не лише історія, а й застереження.

 Переглянувши створений бібліотекою разом з клубом відеофільм читачі дізналися про  Бабин Яр у якому загинули десятки тисяч  серед  них і хоробра донька українського спротиву Олена Теліга , "Стіну плачу" на місці знищення мирного єврейського населення у Бахмуті, про те що  понад 60% українських євреїв було знищено. Натомість єврейські громади Галичини, Поділля та Волині були знищені майже повністю.

   Голокост в Україні: «У кожному великому селі є свій маленький «Бабин Яр» 

Соборна мати України одна на всіх, як оберіг. Історична панорама

 

 

Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. 

      22 січня 1918 року Центральна Рада на IV універсалі проголосила, що відтепер Україна є незалежною державою. Через рік, 22 січня 1919 року підписали Акт злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Це означало, що республіки об'єднуються і створюють єдину державу. Пізніше домовленість назвали "Акт Злуки".

       Незважаючи на підписаний акт, об'єднання територій не відбулося, але така дія істотно вплинула на політичну ситуацію в країні. У 1990 році, напередодні річниці, між Києвом і Львовом десятки тисяч людей, тримаючись за руки, вишикувалися в "живий ланцюг". Така акція підтверджувала стійкість і єдність українського народу.

         У 1999 році чинний президент Леонід Кучма офіційно встановив свято 22 січня, як День Соборності України

    Захід, що відбувся в бібліотеці  на передодні свята мав на меті  закликати користувачів бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви на вівтар незалежності, соборності, державності.

   Презентуючи книжкову виставку бібліотекар довела, що  Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу. 

Перегляд відеофільму "Моя Соборна Україна"  підкреслив, збулися  віковічні мрії. якими жили і за які вмирали кращі сини України.