«Все, чим живе душа» Літературний гід

 

Вплітаючи в прозу нитки чужої долі,
Несеш ти безсмертну любов у світ

Неможливо уявити собі сучасне життя без літератури. Навіть ті, для кого читання не є улюбленим дозвіллям, стикаються з літературними творами, адже сценарій до фільму, стаття в журналі або газеті – це теж праця письменника.

3 березня за рішенням Конгресу Міжнародного ПЕН-клубу від 1986 року відзначається Всесвітній день письменника. 

     Тарас Шевченко за своє життя написав 237 віршів і поем, Олександр Дюма-батько — 420 романів, Микола Гоголь працював над створенням «Мертвих душ» тільки стоячи, а Михайлу Булгакову знадобилося 12 років на написання роману «Майстер і Маргарита». Сьогодні в світі налічується близько 150-200 тисяч професійних письменників, і пишуть вони більш ніж 150 мовами.

      

       У Всесвітній день письменника бібліотека запросила читачів на інтерактивний захід , де за допомогою  цікавої книжкової  виставки  популяризувала твори  українських  та  зарубіжних  письменників

       Відома українська літераторка  Оксана Забужко переконана, День письменника необхідний і самим літераторам, і читачам:

– Це свято має нагадати всьому світу, що існує така професія, як письменник. І це дійсно професія, та більшість людей не знають, як літератори заробляють на хліб, як вони живуть і чим взагалі займаються.

  Топ "5 читацьких вподобань" підкреслив, що читають наші користувачі -   більш популярна художня література. Читають, щоб відпочити, отримати емоції, яких не вистачає в житті,   як спосіб поринути у іншу реальність та розслабитися.

    

     Ми читаємо для користі, книгу часто сприймаємо, як джерело знань.

 Саме книги, а не комп’ютери та телефони, повинні стати головними джерелами інформації   І ми повинні зробити  читання та культуру загалом  модними для населення. 

«Доторкнись до краси серцем» Еко - палітра

 

У проміннях сонця ніжних
Край веселого струмка
Білий, росяний підсніжник
Раптом блиснув з-під листка.
Отакий малий неначе,
Ледь прокинувся від сну.
Тихий-тихий, а одначе,
Він привів до нас Весну.

Перші квіти після тривалої зими приносять величезну втіху для душі. Прогулянка на природу  ранньої весни – просто спокуса. Руки так і тягнуться до квітів… Але не поспішайте рвати це чудо!

Первоцвіти – дивовижні рослини, які пристосувались цвісти тоді, коли в лісі на деревах ще нема листя, і кожен теплий сонячний промінчик доходить до самої землі.  Підсніжник звичайний (білосніжний), сон-трава, шафран сітчастий, цибуля ведмежа, вовчі ягоди пахучі, тюльпан дібровний, проліски дволиста та сибірська, ряст Маршала, ряст порожнистий та ущільнений, горицвіт весняний, конвалія – це не повний перелік первоцвітів, що зустрічаються в області. Всі ці рослини знаходяться на межі зникнення, занесені до Червоної книги України, їх заборонено зривати, продавати та купувати.

         З метою посилення охорони та збереження рідкісних видів ранньоквітучих рослин, що знаходяться під загрозою знищення, а  також рослин, занесених до Червоної книги України,  попередження незаконного збору та реалізації весняних первоцвітів в бібліотеці була проведена  Еко -  палітра   «Доторкнись до краси серцем» .

  

        Збирання первоцвітів дуже шкідливе для природи тим, що не дає можливості рослинам утворити насіння. До того ж пошкоджуються сусідні квітки, ламаються стебла та бруньки. Масовий збір первоцвітів знижує чисельність їх популяцій.

       Запрошуємо всіх небайдужих прислухатися до порад, а ще краще – до свого розуму і совісті, та активно підтримати зусилля для збереження нашого майбутнього та майбутнього наших дітей і всіх наступних поколінь. 

      Кожен з нас повинен усвідомити, що перші весняні квіти відіграють важливу роль в житті природного угрупування, є їх невід’ємною частиною і потребують нашого захисту

«Мрії зламане крило» літературний ракурс

 

До 150-річчя з дня народження Лесі Українки

Поетеса Леся Українка, яку називають геніальною дочкою українського народу, красою і гордістю нації, духовним вождем української інтелігенції, народилася 25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському під ім'ям Лариса Косач.

     Матір'ю Лесі Українки була письменниця Ольга Косач, що ставила на своїх роботах псевдонім Олена Пчілка. Вона була активною учасницею проукраїнського руху, встановила сімейною мовою спілкування українську мову і прищеплювала своїм дітям любов до української народної пісні, казок і традицій.

     Дядьком Лесі Українки був відомий український вчений, засновник українського соціалізму - професор Михайло Драгоманов

    У чотири роки вона навчилася читати, в п'ять - грати на роялі, у вісім - писала вірші. У 12 років вона вже друкувалася в журналах. В цей же час вона захворіла на туберкульоз кісток, через що довелося назавжди залишити заняття музикою.                                                             

      Самостійно вивчила 11 мов, в тому числі латину і грецьку. Перекладала твори Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспіра. Написала загалом понад 100 власних віршів і 20 драм. Випустила три збірки.    

 Основними джерелами творчості Лесі Українки стали її власні переживання. Завдяки їм в українській поезії з'явилися надзвичайно прекрасні по глибині ліричності, душевного драматизму і психологізму твори.  Леся Українка різко розширила традиційні жанри української літератури 

Леся Українка стала найбільшим збирачем українського фольклору, зберігши його для нащадків, знала близько 500 народних пісень, написала роботу по фольклористиці Купала на Волині.

Твори поетеси дуже чутливі та романтичні , хоча і не великі за розміром. 

 «Спокуса Дон-Жуана» за мотивами   

«Кам’яного господаря» ,

 «Лісова пісня» (фільм, 1961)

« Мавка: Лісова пісня » - український ЗD - мультфільм за мотивами драми-феєрії « Лісова пісня » та образів народної міфології .

https://www.youtube.com/watch?v=VbyUIXUAiCY&feature=emb_imp_woyt

 

Презентація книжкової виставки «Мрії зламане крило» ,,що допомогло  розкрити жанрове й тематичне розмаїття творчості поетеси, познайомити з особливостями індивідуального стилю,  знайомство з  життєвим та   творчим шляхом  Л. Українки

Ямпільська селищна бібліотека долучилась до МІЖНАРОДНОГО онлайн-флешмобу, присвячений 150-річному ювілею Лесі Українки.

Вірш "Давня весна" читає учениця 10 класу Ямпільського НВК Старовєрова Марія.

«Душа народу бринить у слові» Дистанційний ілюзіон мовної словесності

 

Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року.

  Це  відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

           Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

    Дистанційний  ілюзіон мовної словесності допоміг нагадати читачам про історію свята, що на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.

   Школярі познайомилися з сайтом «Мова – ДНК нації», де  виконували різні мовні вправи,  передивилися   розвиваючі  мультики про Лепетунів.

   Пропонуємо і вам  поповнити знання з рідної мови за посиленням

https://ukr-mova.in.ua/about

     Вподобали присутні й відео уроки української мови від Олександра Авраменко, доцента київського університету ім.  Грінченка

   Змагалися юні знавці рідної мови й в складанні пазлів

   Спробуйте і ви

  Пазли "Українські поети"

https://learningapps.org/display?v=pidrhz69k21

Відкривайте. Відчувайте. Інвестуйте.

Тобі одній загадок море                                         

               І пісня, що не в'яне

                 Моя рум'яная зоря....

                                                                ВолодимирСосюра.

                                   

Шановні мешканці та гості Лиманщини!

Представляємо Вашій увазі промоційне відео «Підвищення туристичної та інвестиційної привабливості Лиманської ОТГ», створене в рамках проекту USAID «Економічна підтримка Східної України».

Наявність на території Лиманщини великої кількості природних ресурсів, більшої частини Національного природного парку «Святі гори», заповідника «Крейдова флора» історично склали імідж громади, як одного із центрів оздоровлення та реабілітації населення. Створений продукт якнайкраще представляє весь наявний туристичний потенціал Лиманщини та ефективне його використання.

Переходьте за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=HrXCOWNbtUc

Гарного перегляду !!!

 

«Лицарі Небесної Сотні» (Історичний книгопоказ )

 

20 лютого - День Героїв Небесної Сотні  — пам'ятний день, що відзначається в Україні на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні.

Цього дня ми вшановуємо пам’ять 104 загиблих на Майдані  протестувальників, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції  Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України

«Небесною Сотнею» називають загиблих учасників Революції Гідності.

 Автором цього крилатого образу   стала поетеса з Полтавщини Тетяна  Домашенко  - цікава , духовно багата особистість.

Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості.

 Перегляньте відео за посиланням:

https://www.facebook.com/105828897812652/videos/135713555079053

Ямпільська бібліотека пропонує  користувачам ознайомитись з літературою , про ексклюзивні події, хроніку подій крізь призму маленьких історій українських родин, життя яких болючими втратами та глибокими ранами назавжди змінив Майдан.

У час, «коли музи здебільшого мовчать, а говорить зброя» Марія Матіос, Тетяна Домашенко,  Марко Рудневич,  Андрій Єфименко  розпочинають особисту боротьбу за кожну конкретну людину – боротьбу за свою Націю.

 

«Закрути міцніше кран – щоб не витік океан»

 

Хай дощик іде рясний
Зростить він лісок запашний
Шумить нехай море завжди
Хай буде багато води

        2 лютого вже вкотре увесь світ відзначає Всесвітній день водно-болотних угідь, знищення яких — одна з найбільших загроз для існування наших рікта озер. Всесвітній день ВБУ покликаний привернути увагу громадськості та урядів різних країн світу до цінності водно-болотних угідь для підтримки існування нашої планети.

Основні положення щодо захисту водно-болотних угідь міжнародного значення були закріплені 2 лютого 1971 року підписанням Рамсарської конвенції в іранському місті Рамсаре. Тоді її підписали 18 країн. Цей документ став першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів. Наразі до Конвенції приєдналися вже 169 країн світу, серед яких і Україна, де мережа водно-болотних угідь міжнародного значення нараховує 39 територій загальною площею 786 321 га.

       

         Бібліотекар презентувала  виставку - практикум «Закрути міцніше кран – щоб не витік океан», де познайомила присутніх з  різними типами водно-болотних угідь.

        На занятті з елементами казка діти отримали важливу інформацію щодо ролі та значення води в природі, дізналися про вразливості природних екосистем, про тісний взаємозв’язок між здоровим функціонуванням водно-болотних екосистем та здоров’ям людини та дійшли до спільного висновку щодо необхідності їх охорони, бо інакше неможливо подолати нищівні для довкілля країни тенденції, що можуть вилитись в катастрофічні явища для всієї планети.

   Невеликі відеоролики розповіли про роль води у житті людини та про те, як треба берегти воду.

 Пропонуємо переглянути відео разом з дітьми