понеділок, 18 травня 2020 р.
середа, 13 травня 2020 р.
Флешмоб «Вогники Європи»
#ЄвропейськаДонеччина #europeday2020
Європейцем хочу стати.
В Польщу, Данію злітати.
Подивитись, як живеться
Тому, хто європейцем зветься.
Україна – держава європейська
ВИВЧАЙ ЄВРОПУ – ЗМІНЮЙ УКРАЇНУ –
КРАЇНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ТЕБЕ!
«Єдність в різноманітності» (Хіт-парад)
#ЄвропейськаДонеччина #europeday2020
День Європи: 5 фактів про Євросоюз, яких ви не знали
EtCetera розповість цікаві факти з життя об’єднаної Європи.
ЄС – ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ ЄВРОПА. Звичайно, велика частина території і населення ЄС знаходиться в Європі. Проте, простір співтовариства поширюється на Північну і Південну Америки, Африку і Океанію. Як таке може бути? Все просто: деякі європейські країни, як і раніше, зберігають свої заморські володіння і території. Наприклад, до складу Іспанії входять африканські міста Сеута і Мелілья, а також Канарські острови. А Франція володіє Гвіаною в Латинській Америці і островами в Карибському морі і Тихому океані.
З ЄВРО І БЕЗ НЬОГО. Євро – офіційна валюта 19 країн Європейського Союзу. В інших дев’яти державах, як і раніше, діють старі грошові одиниці. Зате на євро перейшли шість країн, які не входять до ЄС. Це Андорра, Ватикан, Монако, Сан-Марино, Чорногорія і Косово.
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЛІДЕР. Республіка Мальта, розташована на островах в Середземному морі, – це найменша країна в ЄС. Її площа – всього 316 кв. км. За кількістю жителів Мальта теж на останньому місці в Євросоюзі (417 тис., тобто 0,8% усього населення європейської спільноти). При цьому Мальта – європейський лідер зі щільності населення: 1305 чоловік на 1кв. км.

ВХІД І ВИХІД. За всю історію Європейського Союзу тільки одна країна заявила про вихід зі співтовариства. Це Великобританія. Втім, британська влада до цих пір не може вирішити, як втілити в життя рішення референдуму 2016 року, на якому громадяни країни вирішили покинути ЄС.
У той же час, Швейцарія і Норвегія не є членами Європейського Союзу. Щоправда, вони підписали кілька угод з ЄС, які дозволяють вільно пересуватися людям і перевозити товари. В обох країнах деякі з головних політичних партій виступають за приєднання до Євросоюзу.
МОВНЕ ПИТАННЯ. В Євросоюзі – 24 офіційні мови. На засіданнях Європарламенту депутати можуть використовувати будь-яку з них. Тому, щоб народні обранці розуміли один одного, в парламенті працюють 330 штатних і 1800 позаштатних перекладачів-синхроністів.
До речі, Євросоюз стимулює вивчення мов і багатомовність. Для цього в країнах ЄС щорічно проводиться Європейський день мов, організовуються доступні мовні курси і пропагується вивчення мов дорослими.
вівторок, 12 травня 2020 р.
«Право на пам'ять, право на Батьківщину.»
Депортація
кримських татар 18 травня 1944
Під час головної
хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб
Депортація
(переважно жінок, дітей та немічних старих, оскільки більшість чоловіків воювала
в складі Червоної Армії) була здійснена в безпрецедентно короткий термін –
усього за 3 дні з Криму було вивезено у потягах, непристосованих для перевезення
людей, 194,155 осіб.
Під час самої депортації і протягом перших років
перебування депортованих у «спецпоселеннях» – переважно в Сибіру, на Уралі та
центральноазіатських республіках – внаслідок голоду, холоду, хвороб, нелюдських
умов проживання загинуло, згідно з різними підрахунками, від 38% до понад 46%
усього населення. Для характеризування того, що відбулося, правники і вчені –
історики, етнологи, політологи – зазвичай вживають різні терміни. Найчастіше
зустрічаються такі, як «масові репресії проти кримських татар», «етноцид»,
«етнічна чистка», «злочин проти людства» та «геноцид
Офіційною підставою для цього злочину стала таємна
постанова Державного комітету оборони № 5859-сс «Про кримських татар» від 11
травня 1944 року
«в період
Вітчизняної війни багато кримських татар зрадили Батьківщину, дезертирували з
частин Червоної Армії, які обороняли Крим, і переходили на бік противника,
вступаючи у сформовані німцями добровольчі татарські військові частини, які
боролися проти Червоної Армії, в період окупації Криму німецько-фашистськими
військами, беручи участь у німецьких каральних загонах, кримські татари
особливо відзначилися своїми жорстокими розправами щодо радянських партизанів,
а також допомагали німецьким окупантам у справі організації насильницького
вивезення радянських громадян в німецьке рабство і масового винищення
радянських людей»
Без сумніву, був здійснений акт гено- і етноциду, про що
свідчать звинувачення цілого народу в державній зраді та застосування принципу
колективної відповідальності. За офіційними даними (так звані числа Лаврентія
Берії) було депортовано 183 144 тисячі кримських татар; за татарськими
джерелами – понад 400 тисяч, з яких упродовж першого півтора року померло
близько 46% депортованих людей.
Влада намагалася повністю позбутися матеріальної та духовної
спадщини кримських татар на їхній батьківщині, що послідовно й систематично
відбувалися після їхньої депортації з Криму, а також унеможливлення вивчати
рідну мову, традиції, культуру в усі часи після вигнання. Більше того, навіть
сама назва «кримські татари» зникла з переліку національностей, що мешкали в
Радянському Союзі; замість того, їх записували просто як «татарів», що свідчило
про бажання повністю заперечити саме існування кримськотатарського народу як
окремого етносу.
Масове повернення
на батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 1980-х років.
Презентація
збірників документів з історії депортації та боротьби за повернення на
батьківщину кримськотатарського народу. Було представлено дві книги: «Мы видели
ад на земле…»: К 70-летию депортации крымскотатарского народа»
За словами
директора видавничого дому «Стилос» Олени Бондаренко, обидві книги видавалися
саме до 70-річчя депортації кримських татар і мають поповнити брак інформації
на цю тему серед широкого кола українців: «На дві третини вони складаються з
документів і, в першу чергу, адресовані українцям на материковій Україні, які
мало що знають про цю проблему».
Під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб
«в період
Вітчизняної війни багато кримських татар зрадили Батьківщину, дезертирували з
частин Червоної Армії, які обороняли Крим, і переходили на бік противника,
вступаючи у сформовані німцями добровольчі татарські військові частини, які
боролися проти Червоної Армії, в період окупації Криму німецько-фашистськими
військами, беручи участь у німецьких каральних загонах, кримські татари
особливо відзначилися своїми жорстокими розправами щодо радянських партизанів,
а також допомагали німецьким окупантам у справі організації насильницького
вивезення радянських громадян в німецьке рабство і масового винищення
радянських людей»
Без сумніву, був здійснений акт гено- і етноциду, про що
свідчать звинувачення цілого народу в державній зраді та застосування принципу
колективної відповідальності. За офіційними даними (так звані числа Лаврентія
Берії) було депортовано 183 144 тисячі кримських татар; за татарськими
джерелами – понад 400 тисяч, з яких упродовж першого півтора року померло
близько 46% депортованих людей.
Влада намагалася повністю позбутися матеріальної та духовної
спадщини кримських татар на їхній батьківщині, що послідовно й систематично
відбувалися після їхньої депортації з Криму, а також унеможливлення вивчати
рідну мову, традиції, культуру в усі часи після вигнання. Більше того, навіть
сама назва «кримські татари» зникла з переліку національностей, що мешкали в
Радянському Союзі; замість того, їх записували просто як «татарів», що свідчило
про бажання повністю заперечити саме існування кримськотатарського народу як
окремого етносу.
Масове повернення
на батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 1980-х років.
Презентація
збірників документів з історії депортації та боротьби за повернення на
батьківщину кримськотатарського народу. Було представлено дві книги: «Мы видели
ад на земле…»: К 70-летию депортации крымскотатарского народа»
За словами
директора видавничого дому «Стилос» Олени Бондаренко, обидві книги видавалися
саме до 70-річчя депортації кримських татар і мають поповнити брак інформації
на цю тему серед широкого кола українців: «На дві третини вони складаються з
документів і, в першу чергу, адресовані українцям на материковій Україні, які
мало що знають про цю проблему».
середа, 6 травня 2020 р.
пʼятниця, 13 березня 2020 р.
«Захищаю Вкраїноньку я»
Є такий
поклик - Батьківщину захищати.
Солдат Вітчизни, будь готовий
До боротьби за справу миру!
Напередодні дня Добровольця читачі бібліотеки хвилиною слави вшанували мужність, героїзм захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Віддали данину поваги нашому земляку Сезоненко Олександру, що у 2015 добровільно вступив до лав батальйону «Схід», та на жаль помер. Згадали юнаків ямпільців, котрі несуть службу в лавах Збройних Сил України зараз.
Біля книжкової виставки учнівська молодь знайомилася з поезією лиманського поета Андрія Єфименко, який теж був добровольцем .
вівторок, 10 березня 2020 р.
«На вічному шляху до Шевченка»
Я тиха доля, доленька Тараса…
В вінку терновім, боса на снігу…
Втирала сльози, зронені завчасно.
Минають віки, але слово Шевченка — живе і вічне.
Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти.
Біля
книжкової виставки «Шевченко єднає народи» читачі перегорнули сторінки улюблених творів майстра
слова, згадали знайомі вірші
Дітям дуже сподобався сучасний мультик «Як Тарас Шевченко став зіркою» із
серії «Книга мандрів».
Підписатися на:
Дописи (Atom)



























