«Право на пам'ять, право на Батьківщину.»

Депортація кримських татар   18 травня 1944

Під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб

Депортація (переважно жінок, дітей та немічних старих, оскільки більшість чоловіків воювала в складі Червоної Армії) була здійснена в безпрецедентно короткий термін – усього за 3 дні з Криму було вивезено у потягах, непристосованих для перевезення людей, 194,155 осіб.

Під час самої депортації і протягом перших років перебування депортованих у «спецпоселеннях» – переважно в Сибіру, на Уралі та центральноазіатських республіках – внаслідок голоду, холоду, хвороб, нелюдських умов проживання загинуло, згідно з різними підрахунками, від 38% до понад 46% усього населення. Для характеризування того, що відбулося, правники і вчені – історики, етнологи, політологи – зазвичай вживають різні терміни. Найчастіше зустрічаються такі, як «масові репресії проти кримських татар», «етноцид», «етнічна чистка», «злочин проти людства» та «геноцид

Офіційною підставою для цього злочину стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859-сс «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року

«в період Вітчизняної війни багато кримських татар зрадили Батьківщину, дезертирували з частин Червоної Армії, які обороняли Крим, і переходили на бік противника, вступаючи у сформовані німцями добровольчі татарські військові частини, які боролися проти Червоної Армії, в період окупації Криму німецько-фашистськими військами, беручи участь у німецьких каральних загонах, кримські татари особливо відзначилися своїми жорстокими розправами щодо радянських партизанів, а також допомагали німецьким окупантам у справі організації насильницького вивезення радянських громадян в німецьке рабство і масового винищення радянських людей»

Без сумніву, був здійснений акт гено- і етноциду, про що свідчать звинувачення цілого народу в державній зраді та застосування принципу колективної відповідальності. За офіційними даними (так звані числа Лаврентія Берії) було депортовано 183 144 тисячі кримських татар; за татарськими джерелами – понад 400 тисяч, з яких упродовж першого півтора року померло близько 46% депортованих людей.

Влада намагалася  повністю позбутися матеріальної та духовної спадщини кримських татар на їхній батьківщині, що послідовно й систематично відбувалися після їхньої депортації з Криму, а також унеможливлення вивчати рідну мову, традиції, культуру в усі часи після вигнання. Більше того, навіть сама назва «кримські татари» зникла з переліку національностей, що мешкали в Радянському Союзі; замість того, їх записували просто як «татарів», що свідчило про бажання повністю заперечити саме існування кримськотатарського народу як окремого етносу.

Масове повернення на батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 1980-х років.

Презентація збірників документів з історії депортації та боротьби за повернення на батьківщину кримськотатарського народу. Було представлено дві книги: «Мы видели ад на земле…»: К 70-летию депортации крымскотатарского народа»

За словами директора видавничого дому «Стилос» Олени Бондаренко, обидві книги видавалися саме до 70-річчя депортації кримських татар і мають поповнити брак інформації на цю тему серед широкого кола українців: «На дві третини вони складаються з документів і, в першу чергу, адресовані українцям на материковій Україні, які мало що знають про цю проблему».

Щедра на таланти Ямпільська сторона

«Захищаю Вкраїноньку я»

Є такий поклик  -  Батьківщину захищати.

Солдат Вітчизни, будь готовий

До боротьби за справу миру!

Напередодні дня Добровольця  читачі бібліотеки хвилиною слави  вшанували мужність, героїзм захисників незалежності, суверенітету  і територіальної цілісності України. Віддали данину поваги нашому земляку Сезоненко Олександру, що  у 2015 добровільно вступив до лав батальйону «Схід», та на жаль помер. Згадали  юнаків ямпільців, котрі несуть службу в лавах Збройних Сил України зараз.

Біля книжкової виставки учнівська молодь знайомилася з поезією лиманського поета  Андрія Єфименко, який теж був добровольцем .

«На вічному шляху до Шевченка»

 Я тиха доля, доленька Тараса…

В вінку терновім, боса на снігу…

Втирала сльози, зронені завчасно.

Минають віки, але слово Шевченка — живе і вічне. Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти.

 Біля книжкової виставки «Шевченко єднає народи» читачі  перегорнули сторінки улюблених творів майстра слова, згадали знайомі вірші

Річниці від дня народження Т.Г. Шевченка, чиє  ім’я, святе для кожного українця, бібліотека присвятила  відео подорож  «Музей Тараса Шевченка: в Каневі» . Ця людина залишила нам свої неоціненні духовні надбання – твори і світлу пам'ять про себе. Глядачі  переглянули відео матеріали про вшанування пам'яті поета,  також уривок з поеми Шевченка «Катерина» у виконанні  Квітки Цісик  та відеофільм «Я до тебе Тарасе іду».

Дітям дуже сподобався сучасний мультик «Як Тарас Шевченко став зіркою» із серії «Книга мандрів».

«Співець свободи і братерства»

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде.

До всесвітнього Дня письменника бібліотека  підготувала літературна лоція  присвячену  творчості  видатного українського поета,  перекладача, публіциста, громадський діяча  Максима Тадейовича Рильського.  Бібліотекар наголосила, розповідаючи про непростий шлях поета, що його творчість ділиться на два річища — офіційне та ліричне, в останньому йому вдавалося створити незалежні від політики, суто мистецькі твори, які пережили його. Був Максим Тадейович надзвичайно живою людиною — і все людське було йому притаманне.

«Про талан його хочеться сказати так: він був блискучий, але глибокий, був скорий, але бездоганний» (Ю. Смолич).

 Присутні перегорнули сторінки книг Рильського, згадали знайомі з дитинства вірші.

«Барви рідного слова в мовному намисті України»

Рідна мово, сонце сяйне,

Шум гаїв, спів солов'я...

Ти, як матінко, прекрасна,

Люба мовонько моя.

                                                                                                 












  Рідне слово… Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню! Скільки в тобі доброти і лагідності, мудрості земної.

Міжнародному Дню рідної мови присвячена виставка-словник «Барви рідного слова в мовному намисті України»

 Школярі читали вірші, робили до них ілюстраї, тлумачили крилаті вислови, «дописували» віршики, редагували речення, розгадували ребуси та читали слова-раки (піліндроми). Дуже сподобалися малятам вправи з голосного читання : прочитати скоромовки на одній нозі, віршики різними інтонаціями та голосами улюблених мультяшних героїв.

У великій пригоді у при проведенню заходу стали матеріали Літературно -ігрового  Практикум “Як приборкати Книжкозавра” та уроку - змагання «Мова – найцінніший скарб» від Всеосвіти.

Віртуальна галерея «Небесна Сотня з нами»

 Небесна Сотня воїнів Хреста
З молитвою за волю на устах
У вічність із Майдану відлетіла

Бібліотекар ознайомила   читачів  зі збіркою Тетяни Домашенко «Небесна Сотня йде в віки», подарованою авторкою бібліотеці на форумі видавців у м. Львові.. Поетеса, учасниця Революції Гідності є автором крилатого образу «Небесна Сотня» і написала вірш  «Небесна Сотня воїнів Майдану» 22 лютого 2014 року, відразу після трагічних подій у Києві.

20 лютого – особлива дата, День Героїв Небесної Сотні. В цей день бібліотекар разом з клубом на базі Ямпільського НВК провела  захід, присвячений  пам’яті загиблих у ті трагічні дні 2014 року. 

Учням старших класів нагадали хронологію подій  Революції гідності, причини та наслідки того, що відбувалося на Майдані. Діти розповідали вірші, згадували загиблих героїв та вшанували їх пам'ять хвилиною мовчання.

Відео фільм  "НЕБЕСНА СОТНЯ – АНГЕЛИ, ЯКІ ТРИМАЮТЬ УКРАЇНСЬКЕ НЕБО" емоційно доповнив захід, а – «Реквієм за Небесною Сотнею» Наталки Карпи та пісня у виконанні учениці школи Гревцової Насті завершили зустріч

.