понеділок, 27 січня 2020 р.

«Голокост. Цього не можна забувати…»

Війна –
 Кипить заобрій… чадіють зорі…
Тут кривда захід  кров’ю розп’яла:
 Заплаче хто? Місяць на дозорі?
 Євреї йдуть у пастку край села

 27 січня світ вшановує жертв Голокосту: близько 6 мільйонів євреїв стали жертвами цієї трагедії. В Україні під час «Великої катастрофи» (Шоа) були розстріляні понад півтора мільйони євреїв, але й до сьогодні дослідники не мають точних даних щодо більш точної кількості розстріляних нацистами євреїв та ромів.
Пам'ять про Голокост необхідна, щоб наші діти ніколи не були жертвами, катами або байдужими спостерігачами. Запобігти новій трагедії можливо лише коли збережемо пам'ять  Голокосту, передамо  її дітям та онукам.









Історичний стоп-кадр «Голокост. Цього не можна забувати…» 

середа, 22 січня 2020 р.

День Соборності України


 На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного. Здавна земля наша була ласим куснем для сусідів. Історія України - це історія народу, який протягом багатьох століть боровся за свою незалежність та єдність. Ідея єдності нашої держави була однією з найзаповітніших мрій українців.
  22 січня 1919 року в Київі було урочисто проголошено Універсал соборності, в якому говорилось про те. що однині воєдино об’єднаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західна та Східна. Тепер є єдина, незалежна Українська республіка.
 Історично-патріотичний альбом "Україна – соборна держава" НВК сел. Ямпіль. 

На презентації книжкової виставки   «Соборність України: історія, факти» бібліотекар намагалася  донести позитивну іміджевуінформацію про Україну, щоб сприяти   вихованню в учнів любові до Батьківщини, українського народу, державної мови, привити обов'язок -  берегти і зміцнювати рідну державу, ніколи не забувати про сумний досвід минулого, з оптимізмом дивитись у майбутнє.





понеділок, 20 січня 2020 р.

Різдвяна зірка

Нова радість стала, Яка не бувала
Над Вертепом Зоря  ясна на весь світ засіяла.




11.01.2020 на території м. Святогорськ відбувся обласний захід - культурно-мистецька акція “Різдвяний передзвін” - фестиваль вертепів та колядників, який об’єднав двадцять сім колективів з різних міст, районів та ОТГ нашої області.

 Майстри ужитково-декоративного мистецтва Лиманщини вже вкотре гідно представили нашу громаду на фестивалі, зібравши перші і призові місця в усіх номінаціях конкурсу. Так, цьогорічна скарбничка перемог громади поповнилась І-м місцем у номінації “Сяйво Різдвяних зірок»

Ямпільська бібліотека брала участь у виготовлені різдвяної зірки
 ( вишиті бісером ікони)
  

Зоря (зірка) – провідниця, совість людини. Хвостата комета (зоря) привела пастухів на місце, де було Дитя. Кожний чоловік на землі, так як Три Царі, покликаний йти за голосом своєї совісти, як в щоденних, так і життєвих справах. Наша зоря – християнське покликання. Зоря – символ вічності, очей Бога, думок. Віфліємська зоря провістила народження Ісуса Христа.
Християни вважають восьмикутну зірку своїм, християнським символом. Це Віфлеємська зірка (звичай чекання першої зірки у Святвечір). Слід зауважити, що християнська зірка восьмикутна Вісімка – символ восьмого дня ("часу" після часу), символ вічного царювання Месії
 Головний атрибут українського святкування Різдва восьмикутна зірка. Вона символізує народження. Це – символ Бога, символ сонця, символ світла.
Восьмикутна зірка – це дуже давня позитивна символіка сонця.
Зірка нагадувала сонцеворот протягом року.  символ Сонця, отже, вогню і тепла. Зерно - символ урожаю і землі. (Пригадаймо собі, що на старий-новий рік хлопці засівали господарям на добрий урожай у році прийдешньому. Йордан - символ води, без якої життя неможливе.
 Здавна, саме восьмикутна зірка, звана нашими пращурами - Алатир  а не шестикутна зірка Давіда, була головним символом різдвяно-колядницьких містерій в Україні. Зірка-Алатир являє собою український колорік у вигляді восьми головних циклів: Коляда, Масляна, Великдень, Трійця, Купала, Спасівка, Рожаниці, Діди
Найбільш поширена Зірка завше мала 8 променів (4+4) або, як в українській символіці пояснено - "повна ружа".
Цей давній символ є майже в кожному із видів народного мистецтва: в українських писанках, українській вишивці, народному різбленні, витинанці, кераміці тощо. В українському народному мистецтві здавна прослідковується саме парна система символіки 8 — 4 (хрест теж має 4 напрямки).
Щоправда, чим більше променів - тим "крутіша" Зірка. Саме тому вправні майстри додавали їх 9, 10, 12 або й усіх 16 та обклеювали кольоровим промасленим папером, прикрашали фольгою, стрічками й китицями. Шкода тільки, що за народними звичаями щороку Зірку треба було спалювати по Йордані...
Наші давні предки обожнювали природу і вірили в існування добрих і злих сил у ній. Намагаючись захиститися від зла, люди створили для себе цілу систему оберегів. Берегиня, обереги — це давні добрі символи. їхньою допомогою народ зберіг свою родовідну пам'ять, історію, культуру.
Найдавніший зразок оберега — жіноче божество,  З часу прийняття християнства символічний смисл Берегині  було перекладено на образ Богородиці. постать, найчастіше — з піднятими руками (знак захисту), і в  ньому людина вшановувала саму природу, життя, подвиг материнства. У свідомості людей Богородиця сприймалась як всемогутня заступниця людства перед Богом
До рослинних символів відносяться калина, верба, дуб, тополя, барвінок, чорнобривці. Вони здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі.
Калина — символ життя, крові, вогню. Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. . Калина — український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що людства перед Богом відійшли в потойбіччя і тими, котрі ще чекають на своє народження. Калина уособлює й саму Україну;
рясні виноградні грона, виноградна лоза — символ Євхаристії, символ Христа, Його крові, пролитої за відкуплення людства від гріхів;
троянди у ранньому християнстві троянду вважали символом раю і мучеництва. Згодом троянда була проголошена символом чистоти і святості і стала атрибутом Діви Марії; червона троянда у християнській іконографії символізувала Кров Христа і була емблемою деяких святих і мучеників;
у графічна схема «трилисника» більше нагадує конюшину і символізує християнську Божественну Трійцю. Барвінок, конюшина;
Кольори: «золотий» є символом-синонімом до слів «багатий, щасливий, рідний, дорогий, коштовний, сонячний»;
символом Природи, життя, буяння, розквіту рослин є слово «зелений»;
 символом є вишневий колір що усимволізовує рідну землю, красу;
Згідно з християнськими догматами, голубий колір символізує «устремління світу до Бога»;
червоний колір асоціювався з кров’ю, , любов’ю, чоловічою силою, вогнем, він має цілющі властивості, охороняє від «вроків» та чаклунства.; жовтий – із сонячним світлом.
 Дзвіночки (дзвони) — символізують пробудження, духовне народження.